Курс призначений для денної та заочної форми навчання для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти  спеціальності 081  «Право». 

Метою навчальної дисципліни є виявлення, аналіз і розв’язання колізій правового регулювання прав і свобод людини та громадянина. 

Нормотворчі колізії породжують колізії в реалізації прав людини, коли зі зхожих ситуацій різними суб’єктами застосування права ухвалюються протилежні рішення. Останні сприймаються свідомістю більшості як несправедливі, а дії органів державної влади – як такі, що завдають людям матеріальної і моральної шкоди, руйнують уявлення про систему захисту соціально значимих інтересів всіх і кожного, а це потенційно може дестабілізувати відносини в суспільстві та послабити авторитет держави. 

     Більше того, юридичні колізії можуть ускладнити ефективність правозахисної діяльності як органів державної влади, так і інститутів громадянського суспільства. Тому неузгодженість юридичних норм має сприйматися як вагома патологія права, яка потребує негайного реагування.

     Задля досягнення вказаної мети в процесі навчання у студентів вироблятимуться такі когнітивні вміння у предметній сфері прав людини: характеризувати зв'язок міжнародного і національного права у сфері прав людини; систематично аналізувати і давати етичну оцінку універсальності прав людини; розпізнавати у правовій реальності універсальні механізми за- хисту прав людини; пояснювати значення і особливості основних інституційних органів у системі універсального механізму захисту прав людини; виявляти тенденції, міру та форми впливу регіональних механізмів захисту прав людини; чітко розрізняти пізнавальний інструментарій доктрини прав людини для аналізу юридичної практики, здійснення відповідних узагальнень, обґрунтування оцінок, висновків та практичних пропозицій; критично оніцювати значення норм міжнародних та національних документів із захисту прав людини при вирішення складних юридичних питань, беручи до увагі можливі соціальні, моральні та правові наслідки. 

     При цьому у студентів зформуються наступні практичні навички у предметній сфері прав людини: належне та достатнє аргументування для обґрунтування необхідності застосування ідеї прав людини у практичній діяльності; розпізнавання наявності чи відсутності порушень прав людини з можливістю використання процедур їх захисту; комплексне застосування до вирішення практичних задач останніх тенденцій судових прецедентів наднаціонального права у сфері захисту прав людини; застосування Європейської Конвенції з прав людини, протоколів до неї для обґрунтування можливостей захисту прав людини; використання методології, принципів і прецедентної практики ЄСПЛ у сфері тлумачення Європейської Конвенції з прав людини.