Клінічна діагностика хвороб тварин

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Клінічна  діагностика – це наука, яка вивчає клінічні, інструментальні та лабораторні методи дослідження хворих тварин, техніку й послідовність їх застосування при дослідженні окремих органів і систем, виявлені при цьому ознаки, симптоми хвороби й основні шляхи розпізнавання хвороб.

Клінічна діагностика, будучи основою для клінічних предметів, у той же час сама ґрунтується на фундаменті загальнотеоретичних дисциплін: анатомії, фізіології, патологічній фізіології, діалектиці, фізиці, хімії, без знання яких неможливо успішно оволодіти даним предметом.

Навчальна дисципліна «Клінічна діагностика хвороб тварин» не ставить своєю метою постановку діагнозу при конкретному захворюванні, він вивчає методи клінічного обстеження, які застосовують при діагностиці різних захворювань – незаразних, інфекційних, паразитарних, і тому є основою усіх наступних клінічних предметів – внутрішніх незаразних хвороб, акушерства, хірургії, епізоотології, паразитології. Усі клінічні предмети ґрунтуються на діагностиці, тому що лікуванню і профілактиці будь-якої хвороби передує її розпізнавання, а постановку діагнозу, незалежно від причини хвороби, здійснюють тими методами і на основі тих же принципів, які викладені в курсі клінічної діагностики. Ось чому клінічну діагностику ще називають пропедевтикою (від грецьк. propaideuo – попередньо навчаю, підготовляю).

Виходячи з викладеного, основні завдання предмету наступні: а) освоєння техніки безпеки під час дослідження тварин; б) вивчення і освоєння техніки застосування основних та окремих спеціальних методів дослідження (зондування, ЕКГ, вимірювання  артеріального тиску тощо); в) освоєння техніки дослідження окремих органів і систем; г) освоєння лабораторних методів дослідження крові, сечі, молозива, шлункового вмісту та вмісту передшлунків, калу; д) аналізування одержаних результатів, їх походження, причини, взаємозв’язки з іншими змінами, діагностичне і прогностичне значення симптомів; ж) вивчення основних етапів побудови діагнозу, значення синдроматики та її місце у загальній системі діагностики хвороб.