За навчальним планом на курс «Сільськогосподарська фітопатологія» відведено 26 лекційних годин, 26–на практичні заняття та 92–на самостійну роботу студентів.

Практичні заняття з курсу “Сільськогосподарська фітопатологія” включають 13 робіт, які виконує кожен студент самостійно.

         Перші 5 занять присвячені вивченню питань загальної фітопатології (симптоми неінфекційних та інфекційних хвороб рослин, морфологія, розмноження і класифікація грибів – основних збудників хвороб тощо), які створюють необхідну базу для успішного освоєння прикладної  частини курсу– сільськогосподарської фітопатології.

         Цей матеріал розглядається на наступних 8 заняттях і включає вивчення найбільш поширених і шкідливих хвороб польових, овочевих, плодових, ягідних культур та виноградної лози.

         Для виконання практичних занять студент заводить загальний зошит, в якому з кожної теми робить необхідні записи і малюнки.

         На початку занять викладач коротко знайомить групу студентів із змістом теми і дає методичні поради щодо її виконання. Після цього студенти отримують необхідний гербарний  матеріал, лабораторне обладнання (мікроскопи, лупи, препарувальні голки, скальпелі тощо), навчальну і методичну літературу та починають виконувати завдання під контролем викладача. У зошиті, крім запису теми і текстової частини, студент виконує малюнки зовнішніх ознак хвороб і мікроскопічних характеристик їх збудників, використовуючи для цього гербарні зразки, постійні або власного виготовлення мікропрепарати, атласи хвороб рослин та іншу навчальну літературу.

         Вивчення і опис хвороб рослин проводять за такою схемою:

–  назва хвороби;

         –  зовнішні ознаки (симптоми) хвороби;

         –  збудник хвороби і його систематичне положення (клас і порядок, до

яких він належить);

       видова і органотропна спеціалізація збудника;

       мікроскопічна діагностика збудника (грибниця і спороношення: безстатеве і статеве);

         –    річний цикл розвитку, стадія первинної і вторинної інфекції збудника;

         –    місця збереження і джерела розповсюдження інокулюма;

         –     шкідливість хвороби, вплив факторів зовнішнього середовища

на зараження рослин патогенами, поширення і розвиток хвороби.

         Частину програмного  теоретичного матеріалу, через дефіцит аудиторних годин, винесено для самостійної роботи студентів. Він охоплює окремі теми курсу і завдання має бути виконано у вигляді написання п’яти реферативних робіт за методичними вказівками, розробленими кафедрою.

         З метою збільшення сумарної кількості рейтингових балів студент може, крім обов’язкових реферативних робіт, за погодженням з кафедрою виконувати додаткові реферативні роботи або індивідуальні завдання.

Контроль за якістю засвоєння програмового матеріалу здійснюють відповідно до Положення про рейтингову систему оцінки рівня підготовки студентів напряму підготовки 1301 «Агрономія» з дисципліни «Сільськогосподарська фітопатологія», затвердженого на засіданні кафедри технологій в рослинництві та захисту рослин.

У процесі освоєння курсу студент зобов¢язаний повністю виконати  заплановану тематику лабораторного практикуму, бережливо поводитись з гербарним матеріалом, лабораторним обладнанням, демонстраційними таблицями, навчальною літературою.

Студентам, які за період вивчення дисципліни і виконання модульних контрольних робіт набрали встановлену суму рейтингових балів, автоматично встановлюють відповідну екзаменаційну оцінку, або ж призначають складання іспиту.