«Стратегія сталого розвитку» розвивати сучасне економічне мислення студентів та системну експертизу теорії та методології розвитку сільської місцевості, чітке розуміння змісту еколого- та ощадного ресурсного ведення сільськогосподарської діяльності на принципах сталого розвитку, причинно-наслідкового зв’язку між економічними соціальними та екологічними процесами, набуття навичок обґрунтування та прийняття управлінських рішень для вирішення питань сталого розвитку, оволодіння навичками організації та забезпечення аналізу сталого розвитку.

Навчальний курс Стратегія сталого розвитку поглиблює та деталізує знання, здобуті студентами при вивченні економічного середовища, бухгалтерського обліку, агробізнесу та інших дисциплін. Знання, здобуті студентами під час навчального курсу «Розвиток сільських районів», широко використовуються в стратегії розвитку сільського господарства, аграрної політики та інших.

Цілями курсу «Стратегія сталого розвитку» є:

вивчити глобальні проблеми світової продовольчої безпеки, енергетичної безпеки, впливу на людину, сталого розвитку, концепцію переходу України до сталого розвитку, розміщення ресурсів (вхідних ресурсів) агросфери;

розуміти сільське господарство як систему, розвиток системи, стабільність системи, економічну стійкість, агросферу економічної стійкості, фактори стійкості, показники стійкості;

врахувати глобалізацію, глобальну агропродовольчу систему, відкритість економіки, експорт та імпорт сільськогосподарської України, структуру та географію експорту агропродукції, експортну квоту, ризики для сталого розвитку аграрного сектору;

вивчити регіональну стабільність, інтегральний потенціал регіонів, міжсистемні зв’язки, регіональну поляризаційну зональну спеціалізацію сільського господарства;

здобути знання про управління альтернативними системами сільського господарства, органічним землеробством, ринком органічної продукції, IFOAM (Міжнародної організації органічного землеробства), Організацію органічного землеробства України;

розуміти складові сільського сектора, сільської місцевості, населених пунктів, сільського населення, соціальної сфери, виробничої, інженерно-транспортної інфраструктури, соціальної інфраструктури, життєвого потенціалу, трудового потенціалу, класичної та потенційної демографії, рівня життєвої сили, деградованого та безлюдного села, демографічної кризи;

вивчити життєве середовище, структуру сільського середовища життя, депопуляцію, засоби до існування, людські впливи, життєві потреби, ієрархію потреб, статус соціальних, суспільство, самореалізацію, офіційне та приховане безробіття, соціальні послуги для сільського населення, соціальні стандарти, послуги, платні та безкоштовні послуги, житлово-комунальні послуги, інженерне переселення сіл;

розуміти джерела грошових та безготівкових доходів сільських домогосподарств, рівень та якість життя стратифікації сільського населення соціальними верствами чи групами, загальні ресурси домогосподарств, заробітна плата, доходи від підприємництва та самозайнятості, доходи від особистого підсобного господарства, соціальні трансферти, розподіл населення домогосподарств або децильний коефіцієнт населення, коефіцієнт диференціації доходів, грошових витрат сільських домогосподарств, грошових витрат споживачів та споживачів, загальних витрат, загальних витрат споживачів та споживачів, які не мають споживання, показника економічної доступності продуктів харчування, зайнятість, ринок праці, робота;

узагальнити руйнівні тенденції в сільському господарстві України та деградацію довкілля, пріоритетні напрямки екологічної політики в сільському господарстві.

У результаті курсу навчання студент повинен знати: принципи, підходи та вимірювання сталого розвитку сільського господарства, його технології; методи виявлення потенційних можливостей агробізнесу; методологію використання результатів аналізу сталого розвитку для управління прийняттям рішень та обґрунтування соціально-економічного розвитку сільських територій та агробізнесу.