Внутрішні хвороби дрібних тварин – навчальна дисципліна, що вивчає причини виникнення, механізми розвитку, перебіг, методи розпізнавання, лікування і профілактику хвороб внутрішніх органів дрібних тварин. Навчальна дисципліна «Внутрішні хвороби дрібних тварин» є профілюючою у формуванні клінічного мислення лікаря ветеринарної медицини. Ґрунтуючись на раніше вивчених загальнобіологічних та клінічних дисциплінах, вона формує і розвиває клінічне мислення лікаря ветеринарної медицини, формує його як терапевта, здатного до аналізу причин і механізмів розвитку хвороби, постановки діагнозу, який, може організовувати і проводити лікувальні та профілактичні заходи.
Основна мета вивчення дисципліни полягає в оволодінні студентами теоретичними знаннями із загальної профілактики і терапії внутрішніх хвороб дрібних тварин, їх етіології, патогенезу, симптомів, перебігу, діагностики, лікування та профілактики, основними лабораторними методами дослідження та інтерпретацією одержаних результатів.
Основними завданнями вивчення дисципліни є:
Ø вивчення основних причин хвороб внутрішніх органів та факторів, що сприяють їх виникненню;
Ø вивчення розвитку патологічного процесу, тобто патогенезу, за внутрішніх хвороб дрібних тварин;
Ø на основі даних анамнезу, результатів клінічного, лабораторного та інших спеціальних методів дослідження хворих тварин уміти поставити діагноз хвороби, у тому числі за субклінічного перебігу;
Ø навчити студентів пояснювати зміни різних показників крові, сечі та інших біологічних субстратів з метою глибокого проникнення в суть патологічного процесу та діагностики внутрішніх хвороб, контролю за їх розвитком та вияснення прогнозу;
Ø навчити студентів правильно визначати комплекс лікувальних заходів (дієто- і фізіотерапія, етіотропна і патогенетична терапія) та обґрунтовувати їх фармакодинаміку за конкретної хвороби, правильно вводити ліки, контролювати процес одужання або своєчасно виявляти нові ускладнення;
Ø навчити студентів розробляти і впроваджувати в практику комплекс загальних профілактичних заходів з метою попередження виникнення внутрішніх хвороб, а в разі їх появи − подальшого поширення.