АНОТАЦІЯ

Важливе завдання вищої освіти – забезпечення якості підготовки спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці.

Для того, щоб цілі навчання відповідали соціальному замовленню, необхідно переходити до формування творчої особистості, здатної до самоактуалізації, самореалізації в професійній діяльності. Для вирішення цих завдань необхідно створення відповідних умов.

Одним із шляхів ліквідації у студентів розриву між знаннями, уміннями, навичками є введення модульно-рейтингової системи навчання, суть якої полягає у спробі відходу від репродуктивних методів навчання, переході до самостійної творчої навчальної роботи студентів.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтингова система складається з двох взаємопов’язаних частин: модульної і рейтингової, які доповнюють одна одну.

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульний контроль – форма поточного або підсумкового контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента щодо засвоєння модуля.

Рейтингова оцінка – визначається сумою балів, отриманих за кожне виконане завдання.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчального процесу і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

 


Наше складне, динамічне, суперечливе сьогодення вимагає від людини здатності цілеспрямованої, усвідомленої, розумної орієнтації в навколишньому світі. Саме засвоєння досягнень філософської культури сприяє формуванню у особистості цієї здатності. Знання філософії підвищує культуру мислення, посилює чіткість, послідовність, аргументовану доведеність суджень, ознайомлює з правилами дискусії, посилює ефективність і переконаність мови.

Навчальна  дисципліна «Філософія» передбачає засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності; ознайомлення студентів із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм і плюралізм філософського мислення; створення умови для формування світоглядно-методологічної культури студентства.

Таким чином основною метою курсу є:

1) якісне засвоєння базових знань;

2) виховання певної філософської методики мислення.

Форми навчання: лекційні та семінарські заняття, самостійна робота студентів.

На семінарських заняттях розглядаються ключові питання курсу, аналізуються основні поняття та їхній звязок, висвітлюються завдання творчого характеру, розглядаються проблемні питання.

Самостійна робота студентів передбачає підготовку за рекомендованою літературою, написання рефератів, підготовку реферативних робіт, самостійне вивчення окремих питань.

Форми контролю: поточний контроль на семінарських заняттях в усній або письмовій формі, модульні контрольні роботи та семестровий контроль (письмовий іспит).

Завдання поточного контролю полягає у перевірці рівня засвоєння пройденого матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та вміння відобразити здобуті знання матеріалу усно та письмово.

Завдання семестрового контролю зводиться до  перевірки розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

 

 

Вивчаючи курс «Філософія» студенти повинні

 

Знати:

  • визначення основних філософських категорій і понять;
  • основний зміст тем усіх розділів програми;
  • орієнтуватися в традиціях філософського мислення сформованих в контексті світових, загально цивілізаційних вимірів.

Уміти:

  • здійснювати аналіз освоєного матеріалу;
  • обстоювати власну точку зору на дискусійні проблеми як вітчизняної, так і зарубіжної філософської думки;
  • використовувати набуті філософські знання при аналізі світоглядно-методологічних проблем сучасного наукового пізнання;
  • формувати та обґрунтовувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.