Наше складне, динамічне, суперечливе сьогодення вимагає від людини здатності цілеспрямованої, усвідомленої, розумної орієнтації в навколишньому світі. Саме засвоєння досягнень філософської культури сприяє формуванню у особистості цієї здатності. Знання філософії підвищує культуру мислення, посилює чіткість, послідовність, аргументовану доведеність суджень, ознайомлює з правилами дискусії, посилює ефективність і переконаність мови.

Навчальна  дисципліна «Філософія» передбачає засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності; ознайомлення студентів із наявними філософськими концепціями, які розкривають поліфонізм і плюралізм філософського мислення; створення умови для формування світоглядно-методологічної культури студентства.

Таким чином основною метою курсу є:

1) якісне засвоєння базових знань;

2) виховання певної філософської методики мислення.

Форми навчання: лекційні та семінарські заняття, самостійна робота студентів.

На семінарських заняттях розглядаються ключові питання курсу, аналізуються основні поняття та їхній звязок, висвітлюються завдання творчого характеру, розглядаються проблемні питання.

Самостійна робота студентів передбачає підготовку за рекомендованою літературою, написання рефератів, підготовку реферативних робіт, самостійне вивчення окремих питань.

Форми контролю: поточний контроль на семінарських заняттях в усній або письмовій формі, модульні контрольні роботи та семестровий контроль (письмовий іспит).

Завдання поточного контролю полягає у перевірці рівня засвоєння пройденого матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та вміння відобразити здобуті знання матеріалу усно та письмово.

Завдання семестрового контролю зводиться до  перевірки розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

 

 

Вивчаючи курс «Філософія» студенти повинні

 

Знати:

  • визначення основних філософських категорій і понять;
  • основний зміст тем усіх розділів програми;
  • орієнтуватися в традиціях філософського мислення сформованих в контексті світових, загально цивілізаційних вимірів.

Уміти:

  • здійснювати аналіз освоєного матеріалу;
  • обстоювати власну точку зору на дискусійні проблеми як вітчизняної, так і зарубіжної філософської думки;
  • використовувати набуті філософські знання при аналізі світоглядно-методологічних проблем сучасного наукового пізнання;
  • формувати та обґрунтовувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

The Scientific Circle has been operated at the Faculty of Ecology in 2017. The interested students have an opportunity to expand their idea about scientific and practical directions of modern English for Terrestrial & Aquatic Ecology.

The work of the Circle coordinates the talented youth in choice of future orientation in practical and scientific activities.


Мета вивчення курсу дисципліни «Екологічна паспортизація територій та підприємств»: дати студентам комплекс знань та практичних навичок стосовно оцінки впливу об’єкта господарської діяльності на навколишнє середовище; ознайомлення студентів з основними принципами створення екологічних паспортів і порядком їх складання; оволодіння студентами основами проведення аналізу ефективності природоохоронної діяльності на окремому об’єкті або при здійсненні будь-якої екологічно небезпечної діяльності; ознайомлення студентів з чинним порядком визначення розмірів платежів за забруднення навколишнього середовища.


Метою дисципліни є ознайомлення студентів з основними аспектами екологічної безпеки територій та акваторій, видами екологічних ситуацій, формами, та методами управління екологічними ситуаціями.

Основним завданням дисципліни є вивчення методик оцінювання рівня екологічної небезпеки та основних напрямів регулювання екологічними ситуаціями.


Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також; оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.

Мета дисципліни – ознайомити студентів з науково-методичними засадами системного аналізу якості навколишнього середовища, що складається з природних, змінених людиною та штучних екосистем. Це необхідно для розробки на еколого-економічних засадах напрямів удосконалення розвитку виробництва, розроблення альтернативних екологічно прийнятних його моделей, знаходження шляхів гармонійного синтезу економічно ефективного господарювання і надійної охорони природи.